Залізо через день у меншій дозі підняло феритин так само, як щоденне
Невелике дослідження: жінки з низьким феритином отримали через день утричі менше заліза за курс, а феритин зріс так само, як при щоденному прийомі.
15 листопада 2026 р.3 хв читання
Італійські науковці з Болонського та Калабрійського університетів 25 жовтня 2026 року опублікували результати рандомізованого дослідження, у якому порівняли два способи приймати залізо при його дефіциті. Учасниць було 66 — жінки 18–50 років із феритином нижче 30 нг/мл, тобто з виснаженими запасами заліза.
Одна група 42 дні приймала 21 мг заліза раз на 48 годин, тобто через день, разом зі щоденною добавкою для кишкової мікробіоти. Друга — 30 мг заліза щодня. Наприкінці курсу феритин виріс в обох групах, і статистично значущої різниці між ними не було.
Коротко: у цьому дослідженні менша доза заліза через день підняла запаси заліза так само, як щоденний прийом, хоча за курс жінки отримали приблизно втричі менше заліза. Але дослідження невелике, коротке, а групи відрізнялися не лише графіком, а й формою заліза. Схему прийому й дозу при дефіциті визначає лікар за аналізами.
Що показало дослідження
Головним показником був феритин — білок, за рівнем якого оцінюють запаси заліза в організмі. Він достовірно зріс в обох групах. Подібно покращилися й інші показники обміну заліза: залізо сироватки, трансферин, насичення трансферину й загальна залізозв'язувальна здатність. Гемоглобін залишався стабільним протягом усього дослідження.
За нашим підрахунком, за 42 дні група «через день» отримала близько 440 мг заліза, а група щоденного прийому — близько 1 260 мг. Автори пишуть, що схема зі зниженою дозою через день дала покращення, порівнянні зі стандартним щоденним прийомом, попри меншу сумарну кількість заліза.
Обидві схеми загалом добре переносилися: побічні ефекти з боку травлення були легкими й минущими, клінічно значущих змін маркерів запалення не було.
Кого це стосується
Насамперед жінок репродуктивного віку з низьким феритином, яким лікар призначив або може призначити залізо, — саме таких учасниць набирали в дослідження. На чоловіків, дітей і вагітних результат напряму переносити не можна.
Добавки заліза часто погано переносяться: закрепи чи діарея, біль у животі, нудота. Крім того, засвоєння заліза з таблеток обмежує гормон гепсидин — внутрішній регулятор, через який кишківник пропускає менше заліза. Саме тому дослідники перевіряють схеми з меншими й рідшими дозами: чи можна отримати той самий результат із меншим навантаженням на травлення.
Чого дослідження не доводить
Групи відрізнялися не лише графіком. У першій групі було мікронізоване дисперговане пірофосфатне залізо плюс щоденний модулятор мікробіоти, у другій — сукросомальне пірофосфатне залізо. Тож не можна сказати, що результат дав саме прийом через день.
Мало людей і короткий термін: 66 жінок і 6 тижнів. Плацебо-групи не було — порівнювали дві активні схеми.
Конфлікт інтересів. Один з авторів входить до ради директорів фармацевтичної компанії, двоє — засновники й акціонери компанії, якій належить патент на кишкову добавку (активних ролей у ній уже не мають). Дослідження фінансував Болонський університет.
Одне таке дослідження не змінює офіційних рекомендацій щодо лікування дефіциту заліза.
Що робити
Якщо підозрюєте дефіцит заліза, почніть з аналізу: феритин і загальний аналіз крові. Як їх читати, ми розповідали в статті про низький феритин і дефіцит заліза.
Не призначайте собі залізо «про всяк випадок»: великі дози можуть зашкодити, а для дітей випадкове отруєння залізом небезпечне — зберігайте добавки подалі від них. Дозу, форму й графік прийому — щодня чи через день — обирає лікар.
Якщо залізо, яке ви вже приймаєте, погано переноситься, не кидайте курс мовчки, а обговоріть з лікарем іншу форму чи схему.
Чай, кава, молоко й молочні продукти можуть заважати засвоєнню заліза з їжі й таблеток, тож краще не запивати ними таблетки — подробиці в нашому розборі сумісності вітамінів і мінералів. Добавки заліза є в розділі вітаміни та мінерали.
Підстава
Рандомізоване дослідження з активним контролем, 66 жінок із дефіцитом заліза, журнал European Journal of Nutrition, 25.10.2026 — запис у PubMed, стаття за DOI.