Епідерміс — це зовнішній шар шкіри людини, який утворює головний бар'єр між організмом і навколишнім середовищем. Він захищає тіло від надмірної втрати води, механічних і хімічних впливів, частини мікроорганізмів та ультрафіолетового випромінювання, а також постійно оновлюється.
Коли ми торкаємося поверхні шкіри, фактично маємо справу саме з її зовнішньою частиною — епідермісом і передусім його роговим шаром.
При цьому епідерміс — не просто «мертва шкіра». Більша його частина складається з живих клітин, які народжуються у глибоких шарах, поступово змінюються, переміщуються до поверхні й лише наприкінці свого життєвого циклу утворюють щільний роговий бар'єр.
Саме тут знаходяться:
- кератиноцити — основні клітини епідермісу;
- меланоцити, які виробляють меланін;
- клітини Лангерганса, пов'язані з імунним захистом;
- клітини Меркеля, що беруть участь у сприйнятті дотику.
А ось колаген, еластин, великі кровоносні судини, більшість нервових структур, волосяні фолікули та сальні залози розташовані переважно глибше — у дермі.
Щоб зрозуміти, чому шкіра сохне, лущиться, засмагає, відновлюється після пошкоджень і реагує на косметичні засоби, варто спочатку розібратися, як саме влаштований епідерміс.
Епідерміс — що це і де він знаходиться
Шкіра людини має складну будову. Для спрощення її зазвичай поділяють на три основні рівні:
| Шар | Де знаходиться | Основне значення |
|---|---|---|
| Епідерміс | Зовні | Захисний і водний бар'єр, пігментація, постійне оновлення |
| Дерма | Під епідермісом | Колаген, еластин, судини, нерви, волосяні фолікули, залози |
| Гіподерма | Найглибше | Підшкірна жирова тканина, амортизація, запас енергії та теплоізоляція |
Тобто епідерміс — найзовнішніша частина шкіри.
Від дерми його відділяє базальна мембрана.
Цікаво, що сам епідерміс не має власних кровоносних судин. Кисень та поживні речовини його живі клітини отримують із розташованої нижче дерми.
Товщина епідермісу неоднакова на різних частинах тіла.
Особливо тонка шкіра:
- навколо очей;
- на повіках.
Значно товщий епідерміс:
- на долонях;
- на підошвах.
І це логічно: саме долоні та стопи постійно стикаються з механічним навантаженням і потребують посиленого захисту.
На цих ділянках епідерміс має навіть додатковий шар, якого зазвичай немає на більшості інших частин тіла.
З яких шарів складається епідерміс
Це один із найчастіших моментів плутанини.
У більшості ділянок шкіри епідерміс має чотири основні шари.
На долонях і підошвах — п'ять, тому що там додатково присутній блискучий шар.
Якщо рухатися від найглибшого шару до поверхні, структура виглядає так:
| Шар епідермісу | Що в ньому відбувається |
|---|---|
| Базальний — stratum basale | Утворюються нові кератиноцити, знаходяться меланоцити та клітини Меркеля |
| Шипуватий — stratum spinosum | Кератиноцити дозрівають і формують міцні міжклітинні зв'язки |
| Зернистий — stratum granulosum | Клітини готуються до утворення рогового бар'єра, формуються важливі компоненти його ліпідної структури |
| Блискучий — stratum lucidum | Є переважно у товстій шкірі долонь і підошов |
| Роговий — stratum corneum | Зовнішній бар'єр із корнеоцитів та міжклітинних ліпідів |
Це не п'ять незалежних «плівок».
Фактично ми спостерігаємо один безперервний процес дозрівання кератиноцита.
Клітина народжується внизу, поступово рухається нагору, змінює свою структуру, втрачає ядро, перетворюється на корнеоцит і зрештою відлущується з поверхні.
Базальний шар
Stratum basale — найглибший шар епідермісу.
Саме тут відбувається активне утворення нових кератиноцитів.
У міру поділу клітин частина залишається біля базальної мембрани, а частина починає поступово переміщуватися до поверхні.
У базальному шарі також розташовані:
- меланоцити;
- клітини Меркеля.
Меланоцити виробляють меланін — пігмент, який впливає на колір шкіри й бере участь у її природному захисті від ультрафіолетового випромінювання.
Не варто плутати меланін із мелатоніном.
Меланін — пігмент.
Мелатонін — гормон, який насамперед пов'язують із регуляцією циркадних ритмів і сну.
Шипуватий шар
Далі кератиноцити переходять до stratum spinosum.
Під мікроскопом клітини тут можуть мати характерний «шипуватий» вигляд через міжклітинні контакти.
Саме міцні зв'язки між кератиноцитами допомагають епідермісу витримувати механічне навантаження.
Клітини продовжують:
- змінюватися;
- синтезувати кератин;
- готуватися до наступних етапів диференціації.
У цій зоні також можна знайти клітини Лангерганса, які беруть участь в імунному нагляді.
Зернистий шар
У stratum granulosum відбувається один із ключових етапів формування майбутнього шкірного бар'єра.
Кератиноцити стають більш пласкими, накопичують характерні структури та готуються перейти з живого стану до рогового шару.
Саме під час цього процесу формується частина компонентів, необхідних для майбутньої ліпідної матриці рогового шару.
Це дуже важливо.
Шкірний бар'єр — це не просто «товстий шар кератину».
Його робота значною мірою залежить від правильно організованого комплексу:
- клітин;
- білків;
- ліпідів.
Блискучий шар
Stratum lucidum виражений головним чином у так званій товстій шкірі:
- долонь;
- підошов.
На більшості інших частин тіла окремого чітко вираженого блискучого шару немає.
Саме тому на питання:
«Скільки шарів має епідерміс — чотири чи п'ять?»
правильна відповідь:
залежить від ділянки тіла.
У звичайній тонкій шкірі — чотири основні шари.
У товстій шкірі долонь і підошов — п'ять.
Роговий шар
Stratum corneum — зовнішня частина епідермісу й один із найважливіших елементів шкірного бар'єра.
Він складається переважно з:
- корнеоцитів;
- ліпідної матриці між ними.
Корнеоцити — це кінцева стадія розвитку кератиноцитів.
Вони вже:
- не мають ядра;
- не діляться;
- містять багато структурних білків;
- поступово відлущуються з поверхні.
Зручно уявляти роговий шар за моделлю:
«цегла та цемент».
Корнеоцити — умовна «цегла».
Ліпіди між ними — «цемент».
Серед важливих ліпідів рогового шару:
- цераміди;
- холестерин;
- вільні жирні кислоти.
Якщо ця структура працює нормально, шкіра ефективніше:
- утримує воду;
- протистоїть подразникам;
- переносить контакт із зовнішнім середовищем.
Якщо бар'єр порушується, шкіра може ставати:
- сухою;
- шорсткою;
- чутливою;
- схильною до подразнення.
Які клітини входять до складу епідермісу
Більшість епідермісу становлять кератиноцити, але вони не є його єдиними клітинами.
Основних типів чотири:
| Клітини | Основна роль |
|---|---|
| Кератиноцити | Формують основну структуру епідермісу та його бар'єр |
| Меланоцити | Синтезують меланін |
| Клітини Лангерганса | Беруть участь в імунному нагляді |
| Клітини Меркеля | Пов'язані зі сприйняттям легкого дотику |
Кератиноцити
Це домінуючий тип клітин епідермісу.
Вони починають свій шлях у базальному шарі, потім рухаються до поверхні та поступово диференціюються.
Кератиноцити беруть участь не лише у виробленні кератину.
Вони також:
- формують фізичний бар'єр;
- виробляють ліпідні компоненти;
- взаємодіють з імунною системою;
- беруть участь у запаленні та загоєнні шкіри.
Тому уявлення про кератиноцит просто як про «мішечок із кератином» давно застаріло.
Меланоцити
Меланоцити виробляють меланін і передають меланосоми сусіднім кератиноцитам.
Меланін:
- формує значну частину пігментації шкіри;
- поглинає частину ультрафіолетового випромінювання;
- допомагає зменшувати УФ-пошкодження клітин.
Але природний меланін не робить людину невразливою до сонця.
Людям із будь-яким відтінком шкіри потрібен захист від надмірного УФ-випромінювання. Наскільки сильний він потрібен саме сьогодні, залежить від конкретних умов — про це є окремий матеріал про індекс УФ-випромінювання.
Клітини Лангерганса
Це спеціалізовані імунні клітини епідермісу.
Вони беруть участь у:
- розпізнаванні чужорідних антигенів;
- передачі інформації іншим компонентам імунної системи;
- імунному нагляді шкіри.
Тобто епідерміс — не лише механічна стіна.
Він є ще й активною частиною імунного захисту.
Клітини Меркеля
Клітини Меркеля розташовані переважно в базальній частині епідермісу та взаємодіють із нервовими структурами.
Вони беруть участь у сприйнятті легкого дотику та механічних стимулів.
А де знаходяться фібробласти
Фібробласти іноді помилково включають до списку основних клітин епідермісу.
Це неправильно.
Фібробласти є характерними клітинами дерми, тобто шару, який знаходиться під епідермісом.
Саме вони активно пов'язані з утворенням компонентів позаклітинного матриксу, зокрема:
- колагену;
- еластичних структур;
- інших компонентів дерми.
Тому коли косметичний засіб обіцяє «відновити колаген епідермісу», сама фраза вже потребує уточнення: основний колагеновий каркас шкіри знаходиться не в епідермісі, а в дермі. Що насправді відомо про користь і межі впливу колагену, ми розбирали окремо: колаген — чи потрібен він вам.
Як епідерміс оновлюється та утворює шкірний бар'єр
Епідерміс постійно оновлюється.
У базальному шарі з'являються нові кератиноцити. Потім вони:
- залишають зону активного поділу;
- рухаються через шипуватий шар;
- проходять через зернистий шар;
- перетворюються на корнеоцити;
- входять до рогового шару;
- поступово відлущуються.
Цей процес називають епідермальною диференціацією та кератинізацією.
У популярних матеріалах часто зустрічається магічне число:
«шкіра повністю оновлюється за 28 днів».
Це корисне спрощення, але не абсолютний біологічний таймер.
У різних дослідженнях оцінки повного обороту епідермісу відрізняються й можуть становити приблизно кілька тижнів. Швидкість залежить від:
- ділянки тіла;
- віку;
- стану шкіри;
- запальних захворювань;
- інших факторів.
Наприклад, при псоріазі процес дозрівання та переміщення кератиноцитів істотно прискорюється.
Тому обіцянки косметики:
«прискорити оновлення шкіри у п'ять разів»
не обов'язково означають користь.
Епідермісу потрібне не максимальне оновлення, а нормально регульоване.
Що таке шкірний бар'єр
Коли в косметиці говорять про «skin barrier», найчастіше мають на увазі передусім роговий шар епідермісу та пов'язані з ним бар'єрні механізми.
Його головне завдання подвійне:
не пустити зайве всередину та не випустити зайве назовні.
З одного боку, бар'єр обмежує проникнення:
- багатьох подразників;
- хімічних речовин;
- мікроорганізмів.
З іншого — зменшує втрату води через поверхню шкіри.
Цей процес називають трансепідермальною втратою води — TEWL.
Певна кількість води постійно проходить через шкіру — це нормально.
Проблема виникає, коли бар'єр стає менш ефективним і втрати збільшуються.
Тоді людина може відчувати:
- сухість;
- стягнутість;
- печіння;
- свербіж;
- підвищену реакцію на косметику.
Але важливо: ці симптоми неспецифічні.
Вони можуть виникати не тільки через умовно «пошкоджений бар'єр», а й через:
- атопічний дерматит;
- контактний дерматит;
- розацеа;
- псоріаз;
- інші захворювання.
Тому «порушений skin barrier» не повинен перетворюватися на самодіагноз для будь-якого почервоніння.
Які функції виконує епідерміс
Епідерміс часто називають захисним шаром, але слово «захист» охоплює відразу кілька різних функцій.
Захист від втрати води
Це одна з найважливіших функцій.
Без ефективного епідермального бар'єра вода значно швидше залишала б організм через поверхню шкіри.
Роговий шар допомагає регулювати цей процес.
Захист від навколишнього середовища
Епідерміс створює механічну та хімічну перешкоду між організмом і зовнішнім світом.
Він допомагає протистояти:
- тертю;
- подразникам;
- частині хімічних речовин;
- проникненню мікроорганізмів.
Але це не абсолютна стіна.
Деякі речовини можуть проникати через шкірний бар'єр, на чому, наприклад, заснована робота трансдермальних лікарських пластирів.
Імунний захист
Кератиноцити та клітини Лангерганса беруть участь у складній імунній системі шкіри.
Тобто відповідь на контакт із:
- мікроорганізмом;
- алергеном;
- пошкодженням
не обмежується просто фізичною перешкодою.
Пігментація та частковий захист від УФ
Меланін поглинає частину ультрафіолетового випромінювання й допомагає захищати клітинні структури.
Після перебування на сонці утворення й розподіл меланіну можуть збільшуватися — шкіра темнішає.
Але засмага — це не безпечний сонцезахисний крем, вироблений організмом.
Факт потемніння шкіри вже означає реакцію на УФ-випромінювання.
Участь у синтезі вітаміну D
Під дією UVB-випромінювання в шкірі запускається перший етап утворення вітаміну D3 із 7-дегідрохолестеролу.
Але з цього не випливає, що потрібно навмисно засмагати без захисту для отримання вітаміну D.
Надмірне ультрафіолетове опромінення пошкоджує ДНК клітин і підвищує ризик раку шкіри.
Тому потребу у вітаміні D краще не використовувати як аргумент проти сонцезахисту. Про те, чим насправді загрожує дефіцит цього вітаміну, читайте в матеріалі чому нестача вітаміну D — це більше, ніж просто слабкість.
Дотик
Через клітини Меркеля та взаємодію епідермісу з нервовими структурами шкіра бере участь у сприйнятті механічних стимулів.
Але більшість складної сенсорної системи шкіри розташована глибше — у дермі та підшкірних структурах.
Що може пошкоджувати епідермальний бар'єр
Шкіра створена для контакту із зовнішнім середовищем, тому не потрібно боятися буквально всього.
Але певні фактори справді можуть збільшувати сухість і подразнення.
Серед них:
- дуже гаряча вода;
- агресивне або надмірне очищення;
- часте використання жорстких скрабів;
- надмірна ексфоліація кислотами;
- неправильне поєднання активних косметичних компонентів;
- сухе холодне повітря;
- низька вологість у приміщенні;
- вітер;
- УФ-випромінювання;
- контакт із подразнювальними речовинами;
- деякі дерматологічні захворювання.
Окремо варто поговорити про тренд «відновлення бар'єра».
Не кожна людина потребує складної десятиетапної barrier routine.
Нормальна шкіра вже має власні механізми підтримання та оновлення епідермісу.
Найчастіше базовий догляд значно простіший — з якою послідовністю нанесення засобів це працює найкраще, ми розбирали в матеріалі як правильно наносити косметику для догляду за шкірою.
Як підтримувати здоровий епідерміс
Немає косметичного засобу, який зробить епідерміс «ідеальним».
Але є кілька принципів, які справді мають сенс.
Очищайте шкіру м'яко
Для більшості людей немає потреби буквально «скрипіти від чистоти».
Надто агресивне очищення може видаляти частину поверхневих ліпідів і посилювати сухість.
Особливо якщо одночасно використовуються:
- ретиноїди;
- кислоти;
- бензоїлпероксид;
- інші активні засоби.
Перевагу варто віддавати:
- комфортній температурі води;
- м'якому очищувальному засобу;
- відсутності агресивного тертя.
Використовуйте зволожувач відповідно до типу шкіри
Зволожувальний крем може одночасно використовувати кілька принципів.
Гумектанти допомагають утримувати воду:
- гліцерин;
- гіалуронова кислота;
- сечовина у відповідній концентрації.
Емоленти допомагають зробити поверхню шкіри м'якшою.
Оклюзивні компоненти зменшують випаровування води.
У barrier-продуктах також часто використовуються:
- цераміди;
- холестерин;
- жирні кислоти.
Але дорожчий крем не означає автоматично кращий бар'єр.
Важливі:
- склад;
- переносимість;
- відповідність типу шкіри;
- регулярність використання.
Не переборщуйте з ексфоліацією
Лущення не означає, що шкіру потрібно ще сильніше «очистити від мертвих клітин».
Навпаки, якщо після:
- кислот;
- скрабів;
- щіток;
- пілінгів
з'явилися стійкі:
- печіння;
- сухість;
- почервоніння;
- підвищена чутливість,
варто зменшити інтенсивність догляду.
Роговий шар потрібний шкірі.
Його мета — не бути якомога тоншим. Саме тому чергування активних компонентів із днями відпочинку часто працює краще за щоденне навантаження — детальніше про цей підхід у матеріалі що таке циклінг шкіри. Ретинол — один із компонентів, для яких таке чергування особливо актуальне, і ми окремо розбирали його реальні переваги та обмеження: головні переваги ретинолу.
Захищайте шкіру від сонця
Для відкритих ділянок шкіри дерматологи рекомендують комплексний сонцезахист.
Це:
- тінь;
- одяг;
- головний убір;
- сонцезахисний засіб.
Для sunscreen практичний орієнтир:
- широкий спектр захисту UVA/UVB;
- SPF 30 або вище;
- водостійкість, коли це необхідно.
Сонцезахист потрібний не тому, що ультрафіолет «руйнує епідерміс за одну хвилину», а тому, що кумулятивне УФ-пошкодження пов'язане:
- із сонячними опіками;
- фотостарінням;
- пошкодженням ДНК;
- ризиком раку шкіри.
Якщо шкіра чутлива і реагує подразненням на звичайні хімічні фільтри, варто звернути увагу на мінеральні варіанти — ми зібрали їх у підбірці топ мінеральних сонцезахисних кремів для чутливої шкіри.
Що відбувається з епідермісом при поширених захворюваннях
Багато дерматологічних захворювань так чи інакше зачіпають епідерміс.
Але їх не можна пояснювати лише «пошкодженим верхнім шаром».
Атопічний дерматит
При атопічному дерматиті порушення шкірного бар'єра є одним із важливих компонентів захворювання.
Шкіра може ставати:
- дуже сухою;
- сверблячою;
- запаленою;
- чутливою до подразників.
Це значно складніший процес, ніж просто «нестача зволоження».
Тому тяжку або постійну екзему не варто лікувати лише косметичними barrier-кремами.
Псоріаз
При псоріазі порушується регуляція імунної системи та різко змінюється поведінка кератиноцитів.
Клітини епідермісу проходять цикл значно швидше, ніж у нормальній шкірі, через що утворюються характерні:
- потовщені ділянки;
- бляшки;
- лусочки.
Це хороший приклад того, чому «чим швидше оновлюється шкіра — тим краще» є неправильним твердженням.
Акне
Акне теж пов'язане з процесами кератинізації, але його не варто описувати просто як:
«мертві клітини епідермісу забили пору».
Акне розвивається у пілосебацейній одиниці, до якої входять:
- волосяний фолікул;
- сальна залоза.
У розвитку акне беруть участь:
- надлишок і зміна складу себуму;
- порушення фолікулярної кератинізації;
- Cutibacterium acnes;
- запальна реакція.
Які типи акне зустрічаються найчастіше і чим вони відрізняються за підходом до лікування, ми розібрали окремо: найпоширеніші типи акне та як їх лікувати.
Вітіліго
При вітіліго імунна система атакує меланоцити, через що на шкірі з'являються депігментовані ділянки.
Це не просто ситуація, коли меланоцити «перестали виробляти достатньо пігменту».
Іхтіози
Це група захворювань, при яких порушуються нормальні процеси формування й відлущування рогового шару.
Шкіра може ставати:
- дуже сухою;
- потовщеною;
- лускатою.
Рак шкіри
Кілька найважливіших типів раку шкіри пов'язані з клітинами, розташованими в епідермісі або на межі з ним:
- базальноклітинна карцинома;
- плоскоклітинна карцинома;
- меланома.
Це ще одна причина не розглядати ультрафіолет лише як косметичну проблему «фотостаріння».
Епідерміс і дерма — у чому різниця
Ці слова часто використовують як синоніми, хоча це різні структури.
| Епідерміс | Дерма |
|---|---|
| Зовнішній шар | Лежить під епідермісом |
| Епітеліальна тканина | Сполучна тканина |
| Немає власних кровоносних судин | Має кровоносні судини |
| Основні клітини — кератиноцити | Важливі клітини — фібробласти |
| Формує роговий бар'єр | Забезпечує механічну міцність та еластичність |
| Містить меланоцити | Містить колаген та еластичні волокна |
| Постійно оновлюється | Має іншу структуру й механізми відновлення |
| Утримує воду через бар'єр | Живить епідерміс і підтримує структуру шкіри |
Саме в дермі знаходиться значна частина того, що люди асоціюють із «пружністю шкіри»:
- колаген;
- еластин;
- фібробласти;
- судинна мережа.
Тому поверхневий догляд за епідермісом і зміни структури дерми — не одне й те саме.
Поширені міфи про епідерміс
| Міф | Насправді |
|---|---|
| Епідерміс складається лише з мертвих клітин | Мертвими є переважно корнеоцити зовнішнього рогового шару; нижче знаходяться живі клітини |
| В епідермісі є кровоносні судини | Ні, він аваскулярний і отримує поживні речовини з дерми |
| Усі люди мають рівно 5 шарів епідермісу | Блискучий шар виражений переважно на долонях і підошвах |
| Фібробласти — основні клітини епідермісу | Фібробласти характерні передусім для дерми |
| Меланоцити виробляють мелатонін | Вони виробляють меланін |
| Чим швидше оновлюється епідерміс, тим краще | Надмірно прискорене оновлення може бути ознакою патології, наприклад псоріазу |
| Потрібно постійно видаляти «мертвий шар» | Роговий шар необхідний для бар'єрної функції |
| Засмага повністю захищає від УФ | Ні |
| Сонцезахист заважає отримати «потрібний» вітамін D | УФ не рекомендується використовувати як метод забезпечення організму вітаміном D |
| Будь-яка сухість означає пошкоджений skin barrier | Сухість і подразнення можуть мати багато причин |
Часті питання
Епідерміс — це що?
Епідерміс — зовнішній багатошаровий шар шкіри. Він формує захисний бар'єр, допомагає зменшувати втрату води, містить пігментні та імунні клітини й постійно оновлюється.
Що таке епідерміс простими словами?
Це верхня частина шкіри, яка безпосередньо контактує із зовнішнім середовищем.
Де знаходиться епідерміс?
На поверхні шкіри, над дермою.
Яка тканина утворює епідерміс?
Епідерміс є багатошаровим плоским зроговілим епітелієм.
Скільки шарів має епідерміс?
У більшості ділянок шкіри виділяють чотири основні шари:
- базальний;
- шипуватий;
- зернистий;
- роговий.
У товстій шкірі долонь і підошов між зернистим і роговим присутній додатковий блискучий шар.
Які шари епідермісу від найглибшого до поверхневого?
Базальний → шипуватий → зернистий → блискучий, якщо він є → роговий.
Який шар епідермісу найзовнішній?
Роговий шар — stratum corneum.
Який шар утворює нові клітини?
Основне утворення нових кератиноцитів відбувається у базальному шарі.
Що таке роговий шар?
Це зовнішня частина епідермісу, утворена корнеоцитами та ліпідною матрицею. Він є одним із головних елементів шкірного бар'єра.
Чи є в епідермісі кровоносні судини?
Ні. Епідерміс не має власних кровоносних судин і отримує поживні речовини з розташованої нижче дерми.
Які клітини є в епідермісі?
Основні:
- кератиноцити;
- меланоцити;
- клітини Лангерганса;
- клітини Меркеля.
Яких клітин в епідермісі найбільше?
Кератиноцитів.
Що виробляють меланоцити?
Меланін — пігмент, який впливає на колір шкіри та бере участь у природному захисті від ультрафіолету.
Чи є колаген в епідермісі?
Основна колагенова структура шкіри знаходиться в дермі, а не в епідермісі.
Епідерміс і дерма — це одне?
Ні.
Епідерміс — зовнішній епітеліальний шар.
Дерма — глибший сполучнотканинний шар із колагеном, еластином, судинами, нервами, волосяними фолікулами та залозами.
Скільки часу оновлюється епідерміс?
Процес займає кілька тижнів і може відрізнятися залежно від віку, ділянки тіла та стану шкіри. Популярне правило «рівно 28 днів» є лише приблизним орієнтиром.
Чому відлущується шкіра?
Корнеоцити природно постійно відокремлюються від поверхні рогового шару. Видиме сильне лущення може додатково виникати через сухість, подразнення, сонячний опік або дерматологічні захворювання.
Що таке шкірний бар'єр?
Це комплекс структур, які обмежують втрату води та проникнення небажаних речовин. Центральну роль у ньому відіграє роговий шар епідермісу.
Як зрозуміти, що шкірний бар'єр порушений?
Можливі сухість, стягнутість, лущення, печіння, свербіж або підвищена чутливість. Але ці симптоми неспецифічні й можуть бути пов'язані з дерматологічним захворюванням.
Як відновити епідермальний бар'єр?
У багатьох випадках допомагає спрощення догляду:
- м'яке очищення;
- зволожувач;
- відмова від надмірної ексфоліації;
- сонцезахист.
Якщо подразнення виражене або не минає, краще звернутися до дерматолога.
Чи потрібно видаляти роговий шар?
Ні. Роговий шар виконує критично важливу бар'єрну функцію. Ексфоліація може бути частиною догляду, але її метою не повинно бути максимальне «зняття мертвої шкіри».
Чи виробляється вітамін D в епідермісі?
У шкірі під дією UVB запускається синтез вітаміну D3 із його попередника. Але навмисно піддавати шкіру незахищеному УФ-випромінюванню заради вітаміну D не рекомендується.
Чи можна зробити епідерміс товстішим косметикою?
Косметичні засоби можуть впливати на зволоженість, стан рогового шару та процеси кератинізації, але обіцянки «наростити новий епідерміс» або суттєво змінити його анатомію варто сприймати критично.
Висновок
Епідерміс — це зовнішній багатошаровий шар шкіри, основним завданням якого є створення ефективного бар'єра між організмом і навколишнім середовищем.
У більшості ділянок тіла він складається з чотирьох основних шарів:
- базального;
- шипуватого;
- зернистого;
- рогового.
На долонях і підошвах додається п'ятий — блискучий.
Основну масу епідермісу становлять кератиноцити. Вони народжуються у базальній частині, поступово рухаються до поверхні, диференціюються та зрештою формують корнеоцити рогового шару.
Разом із ліпідами ці клітини створюють складний бар'єр, який:
- обмежує втрату води;
- допомагає захищатися від зовнішніх подразників;
- протистоїть проникненню багатьох мікроорганізмів.
Меланоцити виробляють меланін, клітини Лангерганса беруть участь в імунному нагляді, а клітини Меркеля — у сприйнятті дотику.
При цьому фібробласти, колагеновий каркас і кровоносні судини належать переважно до розташованої нижче дерми.
І найголовніше: здоровий епідерміс не потрібно постійно «очищати», «знімати» або максимально прискорювати його оновлення.
Для більшості людей базова підтримка шкірного бар'єра значно простіша:
м'яке очищення, відповідне зволоження, помірне використання активних компонентів і захист від надмірного ультрафіолетового випромінювання.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію дерматолога. При стійких висипаннях, вираженому подразненні, підозрілих новоутвореннях на шкірі або хронічних дерматологічних захворюваннях зверніться до лікаря.










