Що означає бути нейродивергентним?

Зміст:

1. Види нейродивергенції;

2. Симптоми та риси нейродивергентних людей;

3. Причини нейродивергентності;

4. Чи можна діагностувати нейродивергентність?

5. Варіанти лікування;

6. Супутні стани;

7. Життя з нейродивергентністю;

    Нейродивергентний — це немедичний термін для людей, які думають, відчувають або поводяться інакше, ніж те, що вважається типовим або нормальним. Люди, які ідентифікують себе як нейродивергентні, мають мозок, що розвивається або обробляє інформацію по-іншому, ніж у інших. Вони можуть мати інший спосіб розуміння світу — і це приносить як переваги, так і виклики.     

      Існує кілька станів, які можуть спричинити нейродивергенцію, таких як аутизм, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), синдром Туретта та деякі порушення навчання. Національний інститут раку також оцінює, що 15-20% світового населення має певну форму нейродивергенції, що робить її більш поширеною, ніж спочатку вважалося.     Використання терміна «нейродивергентний» надає можливість обговорювати різниці в мозку, не припускаючи, що це є інвалідністю. Це схоже на термін «нейродиверситет», який стверджує, що існує широкий спектр у тому, як люди думають і обробляють інформацію. 

     Існує кілька типів нейродивергентних станів та розладів. До поширених прикладів можна віднести, але не обмежуючись ними: 

• Аутизм: Різниці в соціальних навичках, комунікації, дрібній моторики, грубій моторики та мовних навичках
• Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ): Неуважність, гіперактивність і імпульсивність
• Синдром Туретта: Тікоподібний розлад, що викликає неконтрольовані та повторювані рухи та звуки
• Дислексія: Розлад навчання, що спричиняє труднощі з мовою та навичками читання
• Дискалькулія: Розлад навчання, що викликає труднощі з математикою та роботою з числами

Читайте також: "Скільки кілометрів потрібно ходити щодня для оптимального здоров'я"

     Люди, які ідентифікують себе як нейродивергентні, зазвичай мають фізичні, мовні та соціальні риси, які відрізняються від тих, що притаманні нейротиповим людям. Це пов'язано з тим, що їхні мозки працюють інакше, ніж у багатьох людей їхньої спільноти чи навколишнього середовища.     Деякі нейродивергентні люди можуть виявляти наступні симптоми та риси: 

• Соціальні відмінності: Нездатність підтримувати зоровий контакт або читати мову тіла інших
• Мова і мовлення: Повторення фраз або слів, заїкання
• Виконавчі функції: Проблеми з пам'яттю та самоконтролем або наявність нееластичного мислення
• Фізична поведінка: Тики, крики, качання та інші повторювані рухи
• Сенсорні відмінності: Чутливість до змін звуку, температури, світла та натовпу

     Нейродивергентність не повинна сприйматися як атипова. Люди, які є нейродивергентними, просто обробляють світ інакше. Насправді, нейродивергентність може призвести й до кількох корисних рис: 

• Інноваційне мислення
• Здатність глибоко фокусуватися та розпізнавати патерни
• Сильні спостережливі навички
• Талант у мистецтві, науці, музиці та технологіях

     Нейродивергентність виникає, коли мозок людини працює по-іншому. Дослідники не впевнені, що саме викликає різницю між нейродивергентними та нейротиповими людьми, але вони вважають, що існує кілька можливих чинників. Більшість людей з нейродивергентністю можуть народжуватися з структурними відмінностями в мозку.

Дослідження припускають, що нейродивергентність може виникати через поєднання таких факторів: 

• Генетика
• Ускладнення при пологах
• Фізичні або емоційні травми
• Часті інфекції
• Сімейний анамнез нейродивергентності
• Народження від старших батьків
• Низька вага при народженні
• Пренатальне вплив хімічних речовин або забруднення
• Особиста історія травм голови

Читайте також: "Що потрібно знати про манію величі"

     Немає офіційного тесту на нейродивергентність. Термін почав набувати популярності на початку 2000-х років. Дослідники вважають, що це сталося через те, що більше дітей стали діагностувати з нейродивергентними станами, такими як аутизм та СДУГ. Коли медичні працівники стали більше усвідомлювати нейродивергентні стани, вони почали краще їх діагностувати. 

     Якщо ви вважаєте, що ви або ваша дитина можете бути нейродивергентними, поговоріть з вашим лікарем. Він або вона, ймовірно, направить вас до психіатра або психолога — медичних працівників, які спеціалізуються на діагностиці та лікуванні психічних розладів. Деякі лікарі первинної ланки та педіатри також можуть мати досвід роботи з нейродивергентними людьми. 

     Ваш лікар може підозрювати, що у вас (або у вашої дитини) є основний стан, що спричиняє нейродивергентність, наприклад, аутизм чи СДУГ. Якщо ви пройдете тестування на нейродивергентні стани, ваш лікар, ймовірно, поставить кілька запитань щодо ваших симптомів, поведінки, звичок, досвіду та моделей мислення. Вони також можуть попросити вас заповнити анкети для кращого розуміння того, як працює ваш мозок. 

     Лікування нейродивергентності не є необхідним. Однак якщо у вас є нейродивергентний стан, який може впливати на ваше повсякденне життя чи функціонування, ви можете звернутися до лікування. Метою лікування є навчання навичок, які допоможуть вам керувати симптомами та покращити функціонування. Немає єдиного правильного лікування для нейродивергентності. Симптоми та риси варіюються, і ваш план лікування буде унікальним для ваших індивідуальних потреб.

     Ваш план лікування може бути спрямований на максимізацію ваших сильних сторін і здібностей. Багато людей, які є нейродивергентними, процвітають у структурованому середовищі з щоденними рутинами та визначеними розкладами. Це допомагає вам відчувати контроль над вашим середовищем і зберігати спокій. Якщо стан, такий як аутизм або СДУГ, є причиною вашої нейродивергентності, раннє втручання зазвичай є більш ефективним. 

     Можливі варіанти лікування для людей з нейродивергентністю включають: 

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Допомагає вам виявити та змінити неприязні думки, почуття та поведінку на більш позитивні
• Тренінг соціальних навичок: Навчає соціальних та комунікаційних навичок для допомоги в налагодженні контактів з однолітками
• Фізична терапія (ФТ): Допомагає подолати труднощі з дрібною чи грубою моторикою за допомогою таких методів, як фізична терапія, трудова терапія або мовна терапія

     Дослідження показали, що люди, які є нейродивергентними, мають підвищений ризик самопошкодження та суїциду. 

     Якщо у вас з’являться суїцидальні думки, важливо звернутися за негайною допомогою і пам’ятати, що підтримка доступна. Розробіть план безпеки з вашим лікарем та близькими друзями чи родичами. Ви також можете звернутися до фахівця з Лінії порятунку за номером 988 або відвідавши 988lifeline.org. 

Читайте також: "Користь для здоров'я від гри в теніс"

     Нейродивергентні люди мають мозок, що працює по-іншому — і ще багато роботи попереду, щоб забезпечити їм належний доступ та інклюзію в їхніх громадах. Деякі люди можуть вважати, що нейродивергентність є «неправильною», але така точка зору є хибною. Нейродивергентні та нейротипові люди просто бачать світ по-різному, і незалежно від того, як ви себе ідентифікуєте, це є цілком валідно.

     Хоча стани, що спричиняють нейродивергентність, можуть призвести до певних обмежень, важливо пам’ятати, що ви можете жити добре з нейродивергентністю, зосереджуючись на своїх сильних сторонах. Ваш лікар може розробити план, спрямований на подолання будь-яких викликів, з якими ви стикаєтесь.

     Наприклад, якщо гучні звуки є проблемою, вони можуть порекомендувати інвестувати в навушники з шумопоглинанням. Якщо складання тестів за короткий проміжок часу здається складним, шкільний психолог може виступити на вашу користь, щоб ви отримали більше часу для іспитів. Хоча може знадобитися час, щоб зрозуміти, які втручання допомагають максимізувати ваш потенціал, пам’ятайте, що підтримка доступна.