Добавки для очей часто не збігаються з етикеткою: перевірили 23 засоби
Нідерландські офтальмологи перевірили 23 добавки для очей: вміст лютеїну й зеаксантину часто відрізнявся від етикетки, а в невеликому досліді форма капсули вплинула на засвоєння.
21 листопада 2026 р.3 хв читання
Офтальмологи й епідеміологи з університетських медичних центрів Нідерландів (Роттердам, Лейден, Маастрихт, Неймеген) і Базельського університету у Швейцарії перевірили, чи містять добавки для очей те, що написано на етикетці. Дослідження вийшло в листопадовому номері наукового журналу Асоціації досліджень зору й офтальмології (ARVO) (2 листопада 2026 року).
Науковці виміряли в 23 засобах, які продаються для людей із віковою макулярною дегенерацією (ВМД), вміст лютеїну, зеаксантину, вітамінів C і E, цинку, міді та омега-3. Результат: склад часто помітно відрізнявся від заявленого, а еталонній формулі відповідали лише 4 продукти з 23.
Коротко: у добавці для очей може бути як менше, так і вдвічі-втричі більше лютеїну й зеаксантину, ніж написано. Форма, імовірно, теж має значення: у невеликому досліді м'які капсули підняли рівень лютеїну в крові, а таблетки з рослинною оболонкою — ні. Такі добавки мають доведену користь лише для людей із певною стадією ВМД, тож приймати їх варто за порадою офтальмолога.
Що показало дослідження
Робота складалася з двох частин.
Перевірка складу. У 23 комерційних добавках для очей вміст лютеїну становив від 76% до 207% від указаного на етикетці, а зеаксантину — від 59% до 326%. Лише 4 продукти відповідали формулі AREDS2 — набору поживних речовин, ефективність якого довели великі клінічні дослідження Національного інституту ока США. Частина засобів була «перенасичена» (містила більше за еталон), а в деяких потрібних речовин узагалі не вдалося виявити.
Чи засвоюється. 11 здорових дорослих 25–64 років по чотири тижні приймали дві добавки по черзі: формулу AREDS2 у м'яких желатинових капсулах (софтгелях) і таблетки з лютеїном і зеаксантином у рослинній оболонці. Після м'яких капсул рівень лютеїну в крові зріс більш ніж удвічі (з 0,13 до 0,31 мкмоль/л), зеаксантину — з 0,08 до 0,11 мкмоль/л. Після таблеток вимірюваних змін не було.
Автори роблять висновок: форма випуску суттєво впливає на те, скільки поживних речовин потрапляє в організм, а виробники часто відхиляються від заявленого складу. Вони закликають до стандартизованих перевірок і суворішого контролю якості.
Кого це стосується
Насамперед людей, яким офтальмолог діагностував ВМД і порадив добавки, а також тих, хто купує лютеїн «для зору» батькам чи бабусям і дідусям. За даними Національного інституту ока США, формули AREDS і AREDS2 приблизно на 25% знижують ризик переходу проміжної ВМД у пізню, але не запобігають появі хвороби й не впливають на катаракту. Добавки омега-3, за даними того ж інституту, не впливають ні на ВМД, ні на катаракту.
Обмеження варто знати: дослід із засвоєнням провели лише на 11 здорових людях і протягом чотирьох тижнів, порівнювали лише два конкретні продукти, а в анотації не уточнено, на якому ринку купували 23 добавки. Одне дослідження не змінює клінічних рекомендацій.
Що робити
Не призначайте собі добавки для очей самостійно: спершу огляд в офтальмолога, який визначить, чи є у вас ВМД і на якій стадії.
Звіряйте склад на етикетці з еталоном. Формула AREDS2 на добу: вітамін C 500 мг, вітамін E 400 МО, лютеїн 10 мг, зеаксантин 2 мг, цинк 80 мг, мідь 2 мг. Курцям і колишнім курцям Національний інститут ока радить саме AREDS2, а не стару формулу з бета-каротином.
Зважайте на форму, але без поспіху з висновками: у цьому досліді лютеїн краще засвоївся з м'яких капсул, проте порівнювали лише два продукти на 11 людях, тож чи стосується це всіх капсул і таблеток, поки невідомо.
Не поєднуйте кілька засобів із цинком і лютеїном одночасно: деякі продукти й так містять більше за еталон.
Рандомізоване відкрите перехресне дослідження (11 учасників) і лабораторний аналіз 23 комерційних добавок для очей, Investigative Ophthalmology & Visual Science, том 67, № 13, 2 листопада 2026 року — запис у PubMed. Еталонний склад формул AREDS/AREDS2 і їхня доведена дія — за даними Національного інституту ока США.