Павербанк у літак: скільки можна брати, ліміти Вт·год і правила Wizz Air, Ryanair, LOT

Більшість людей досі збирається в дорогу з правилом «павербанк — у ручну поклажу, і все». Півправди. З 27 березня 2026 року міжнародні правила перевезення небезпечних вантажів окремо виділили павербанки зі звичайних запасних батарей і вперше обмежили їхню кількість: не більше двох на пасажира. Деякі авіакомпанії пішли ще далі. Wizz Air пропускає лише один павербанк і забороняє користуватися ним протягом усього польоту, LOT дозволяє два, але теж не дає заряджати від них телефон, а Ryanair дозволяє заряджати телефон, але не під час руління, зльоту й посадки.

Друга пастка — цифри на корпусі. На коробці пишуть «30 000 мА·год» і «65 Вт», а на контролі питають про ват-години. Ці три числа означають різне, і саме через плутанину люди втрачають новий павербанк біля рамки. Нижче — як перерахувати ємність, де шукати маркування, які правила діють у трьох популярних серед українців авіакомпаній і що робити, якщо павербанк нагрівся просто в салоні.

Коротко: павербанк летить лише в ручній поклажі, у зареєстрований багаж його класти не можна. За базовим правилом ICAO можна мати до двох павербанків, але Wizz Air дозволяє лише один. Безпечна межа — до 100 Вт·год: це близько 27 000 мА·год при напрузі 3,7 В, а з запасом — 25 000 мА·год; павербанки понад 100 Вт·год Wizz Air, Ryanair і LOT не пропускають. Без чіткого маркування Вт·год павербанк можуть не прийняти. У салоні тримайте його під сидінням попереду, у кишені крісла або при собі, а не на полиці над головою. Заряджати сам павербанк на борту заборонено всюди; користуватися ним для телефона — залежно від авіакомпанії.

Що змінилося у 2026 році

До весни 2026 року павербанк вважався різновидом запасної батареї: окремого ліміту за кількістю для нього не було, діяло загальне обмеження на 20 запасних батарей. 27 березня 2026 року Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) ухвалила доповнення до своїх технічних інструкцій, і воно набуло чинності того ж дня. Міжнародна асоціація авіаперевізників (IATA) пояснює причину прямо: дешеві павербанки часто випускають без обов'язкових випробувань, а бездротові моделі, за повідомленнями пасажирів, кілька разів перегрівалися аж до самозаймання.

Правила держави і конкретного перевізника можуть бути суворішими за базові, тому остаточну відповідь дає сторінка вашої авіакомпанії. IATA прямо пише, що авіакомпанії мають право встановлювати жорсткіші умови для перевезення й використання павербанків.

Скільки Вт·год можна: три пороги

Ліміт рахують не в міліампер-годинах, а у ват-годинах (Вт·год, англійською Wh). Ват-години показують запас енергії, і саме від нього залежить, наскільки сильно батарея горітиме, якщо з нею щось трапиться. Тому павербанк на 10 000 мА·год і ноутбук з батареєю близько 53 Вт·год (саме таку типову ємність наводить Wizz Air) підпадають під один і той самий поріг у 100 Вт·год.

Зверніть увагу на другий рядок. Формально доповнення ICAO ще залишає можливість узяти павербанк на 100–160 Вт·год з дозволу авіакомпанії. Але IATA у своїй таблиці для пасажирів уже позначає такі павербанки як заборонені й попереджає, що в 68-му виданні правил, яке почне діяти 1 січня 2027 року, цієї можливості не буде. Wizz Air, Ryanair і LOT уже зараз пишуть: павербанк понад 100 Вт·год не можна.

Як перерахувати мА·год у Вт·год

IATA дає просту формулу: ват-години дорівнюють ампер-годинам, помноженим на номінальну напругу. Для міліампер-годин, які пишуть на коробці, є ще один крок:

Вт·год = мА·год × В ÷ 1000.

Головне — взяти правильну напругу. Ємність павербанка зазвичай вказують для самих літій-іонних елементів усередині, і поряд стоїть їхня напруга — найчастіше 3,6 або 3,7 В. Не підставляйте у формулу 5 В з напису про вихідний USB-порт: так ви завищите результат приблизно на третину. Ось перерахунок для 3,7 В — найпоширенішого маркування:

LOT на своїй сторінці округлює межу ще обережніше: 100 Вт·год — це «приблизно 25 000 мА·год». Ми радимо орієнтуватися саме на таку цифру. Якщо павербанк ближчий до 27 000 мА·год, рішення залежатиме від того, що надруковано на корпусі, а співробітник на стійці не зобов'язаний рахувати за вас.

Як прочитати маркування на корпусі

IATA вимагає, щоб на корпусі літій-іонної батареї була зазначена ємність у ват-годинах. На практиці на павербанку буває до десятка чисел, і далеко не всі з них стосуються ліміту. Найпоширеніша помилка — сплутати потужність і ємність: «65 Вт» означає, як швидко павербанк віддає енергію (наприклад, чи потягне ноутбук), а не скільки енергії в ньому є.

Якщо напис стерся, а на корпусі лишилися тільки мА·год без напруги, візьміть із собою коробку чи інструкцію або сфотографуйте сторінку виробника. IATA прямо зазначає: якщо персонал не може перевірити ват-години ні на батареї, ні в документації, перевізник може не дозволити її перевезення. У Wizz Air формулювання жорсткіше: павербанки без чіткого маркування заборонені.

Правила Wizz Air, Ryanair і LOT

Ми звірили офіційні сторінки трьох авіакомпаній, якими українці часто летять з аеропортів сусідніх країн, 15 листопада 2026 року:

Найчастіше люди спотикаються саме на Wizz Air: правило про один павербанк суворіше за міжнародне. Якщо ви звикли брати два — один для телефона, другий для навушників чи годинника, — на рейс Wizz Air один доведеться залишити вдома. Wizz Air і Ryanair рахують павербанки в загальному ліміті запасних батарей — до 20 штук на людину. У Ryanair наводять приклад: два павербанки плюс 18 запасних батарей.

Правила змінюються частіше, ніж оновлюються блоги. Перед кожним рейсом відкрийте розділ про обмежені предмети на сайті своєї авіакомпанії: якщо там написано інакше, ніж тут, діє сторінка перевізника.

Чому тільки ручна поклажа і чому не полиця

Логіка проста: літієва батарея, яку пошкодили, перегріли чи коротко замкнули, може загорітися. Якщо це трапиться в салоні, екіпаж і пасажири помітять дим одразу й зможуть діяти. У багажному відсіку початку ніхто не побачить. Тому EASA, ICAO й авіакомпанії одностайні: павербанки й запасні батареї — тільки в ручній поклажі.

У 2026 році додалася ще одна умова — павербанк має бути там, де ви його бачите. IATA радить не класти павербанки на полиці над головою, Wizz Air і Ryanair це вже заборонили, а LOT рекомендує тримати павербанк у кишені крісла чи іншому видному місці. Сумка на полиці закрита, її не видно, а дістати її під час руління чи посадки неможливо.

Останній рядок — найпоширеніша пастка. Біля виходу на посадку великі валізи на колесах часто забирають у багажний відсік, бо полиці вже заповнені. IATA прямо радить: якщо ручну поклажу забирають біля гейту, спершу вийміть з неї всі літієві батареї та пристрої.

Чи можна заряджати телефон від павербанка в літаку

Тут відповідь залежить від перевізника, і це те місце, де пасажири найчастіше сперечаються з бортпровідниками. Доповнення ICAO забороняє заряджати сам павербанк на борту й лише рекомендує не живити від нього інші пристрої. Тому авіакомпанії вирішують по-різному.

Ryanair дозволяє заряджати від павербанка телефон чи інший гаджет, крім руління, зльоту й посадки, або якщо екіпаж попросить інакше. Wizz Air забороняє користуватися павербанком протягом усього польоту. LOT також забороняє і заряджати павербанк, і заряджати від нього інші пристрої. EASA на своїй сторінці для пасажирів пише, що павербанк не слід підключати до пристрою чи живити його на борту.

А от сам павербанк не можна заряджати ніде: ні від USB-порту в кріслі, ні від розетки в салоні, ні від іншого павербанка — Ryanair наводить саме такий приклад. Розумна стратегія — зарядити телефон на 100 % перед вильотом, а на довгу дорогу брати в салон павербанк, яким ви скористаєтеся вже на землі, під час пересадки чи в аеропорту прибуття.

Як підготувати павербанк до польоту

Захист від короткого замикання — давня вимога, яку перевіряють рідко, але на яку посилаються, коли щось трапилося. Кожен павербанк чи запасну батарею треба захистити окремо: залишити в оригінальній упаковці, заклеїти відкриті контакти ізоляційною стрічкою або покласти в окремий пакет чи чохол. Сенс у тому, щоб павербанк не торкався ключів, монет та інших батарей.