Відеоспостереження через Інтернет. Як використовувати?
Потреба віддаленого перегляду за допомогою інтернету зростає з кожним роком. Якщо раніше користуватись можливостями відеомоніторингу могли дозволити собі великі компанії, то зараз блага технічного...
20 листопада 2021 р.3 хв читання
Потреба віддаленого перегляду за допомогою інтернету зростає з кожним роком. Якщо раніше користуватись можливостями відеомоніторингу могли дозволити собі великі компанії, то зараз блага технічного прогресу доступні і звичайним громадянам. Причин у потребі відеоспостереження достатньо: нагляд, контроль, диспетчеризація. Головне значення полягає у можливості відстеження ситуації, перебуваючи на значній відстані від об'єкта. У цій статті блог 24 Покупки розповідає «на пальцях», як налаштувати відеоспостереження вдома та у чому складності встановлення IP камер.
Складності встановлення відеоспостереження
Головні моменти, що гальмують, що впливають на реальне розширення віддаленого відеоконтролю, мають в основі можливості інтернету:
Не скрізь існує можливість підведення дротової мережі;
З'єднання WI-FI не завжди відрізняється стабільністю та надійністю.
Для організації відеоконтролю потрібно ip камера (одна або кілька), монітор комп'ютера або аналогічного пристрою. У міру ускладнення виконуваного завдання буде потрібна додаткова комплектація. Оформлення системи в єдине ціле проводиться кабелями достатньої довжини.
Особливі вимоги пред'являються до встановлення відеокамери:
Достатній кут охоплення території;
Антивандальні властивості;
Оптимальна висота розташування.
Камери повинні мати дозвіл, достатній для ідентифікації людей та подій.
Варіанти підключення
Найбільш тривіальний варіант відеоспостереження пов'язаний із використанням однієї IP-камери. У цьому випадку віддалено контролюється лише те, що відбувається. Зв'язку комп'ютер-камера треба синхронізувати. Для реалізації цього способу після підключення камери до комп'ютера в адресному рядку браузеру вводиться IP-адреса камери. З'ясувати його можна, переглянувши інформацію на етикетці виробника.
Після входу до інтерфейсу приладу в розділі «Налаштування мережі» слід прописати «отримувати автоматично». Для встановлення з'єднання зазвичай використовується порт 80. При правильному налаштуванні передача зображення йде в потоковому режимі.
Якщо умовами відеоспостереження потрібно підключити більше камер, потрібно буде задіяти у системі маршрутизатор. Завдання роутера полягає у створенні підмережі з вхідних камер.
За аналогією з першим способом треба підтвердити кожній камері свою адресу. Відповідно до модифікацій роутера налаштування портів здійснюється в розділах:
Routing;
Port Forwarding;
Віртуальний сервер.
Після налаштування маршрутизатора кожна камера по черзі підключається до комп'ютера з дублюванням адрес, прописаних під час налаштування роутера.
Набагато більше можливостей надається, якщо додати відеореєстратор. Але роутер і реєстратор повинні бути поєднані в єдину підмережу, інакше вони один одного не впізнають. Окрім перегляду картинки в онлайн-режимі, можна вести архівування. Архівну інформацію можна переглянути у віддаленому режимі. Існує можливість підключення до системи охоронних датчиків для подачі тривожних сигналів у нестандартній ситуації. Налаштування компонентів відбувається за стандартною схемою. Головне – не помилитися у прописуванні адрес камер та прикріплених до них портів.
Хмарне відеоспостереження не вимагає використання виділеної зовнішньої IP-адреси. Але відеореєстратор повинен забезпечувати підтримку технології P2P, що полягає у забезпеченні постійного з'єднання системи із хмарним сервісом. Перегляд онлайн-інформації або архівних записів доступний після реєстрації у хмарі. Попередньо до хмарного сервісу вносяться дані реєстратора, а він у свою чергу в налаштуваннях відзначається в рядках P2P або «Хмара», після чого всі процеси підуть в автоматичному режимі.
